Сторінка для батьків

Школа для батьків: скільки часу діти можуть проводити за комп’ютером

Щоб зберегти здоров’я дітей-активних користувачів комп’ютера, важливо допомогти їм виробити звичку правильно розподіляти час, що проводиться за монітором. Для кожного віку цей час свій.

ДОШКІЛЬНЯТАМ від 2 до 5 років не варто проводити за монітором більше однієї години в день. Причому цей час бажано розбивати на короткі відрізки по 15-20 хвилин. Це як раз тривалість серії дитячого мультсеріалу. Медики не рекомендують залишати таку маленьку дитину наодинці з гаджетом. Дорослий повинен стежити за тим, щоб малюк перебував у правильному положенні (не лежав), не наближався до монітора ближче ніж на відстань витягнутої руки (чим більший монітор, тим більшою має бути відстань) і дивився тільки те відео або грав у ту гру, яка була заздалегідь обумовлена.

ШУКАЙТЕ ЗАМІНУ. Перед тим як посадити дитину за комп’ютер або дати їй у руки смартфон (планшет), психологи радять подумати, чи є можливість замінити заняття з гаджетом на аналогічне, але без гаджета.

Наприклад, малювати можна й по-старому – на папері, а не на планшеті. Це, звичайно, додаткові витрати і турботи для батьків, але раціональна заміна екрану. Читати краще звичайну паперову книгу, а в розвиваючі ігри то й зовсім краще грати не на комп’ютері, а «наживо» – адже так можна розвивати ще й моторику пальчиків.

МОЛОДШИМ ШКОЛЯРАМ 6-7 років можна продовжити перебування за комп’ютером на 15 хвилин. При цьому правило дроблення цього часу зберігається – максимум 15 хвилин за раз.

У віці 8-9 років дітям можна займатися за комп’ютером до півтори години. Однак тут важливо розуміти, що дитина вже повинна використовувати гаджети не стільки для ігор, скільки для розвитку та навчання. Батьки ж повинні бути посвячені в те, чим займається їх чадо за комп’ютером.

У віці 10-12 років діти можуть перебувати перед монітором не більше 2 годин на день, якщо вони при цьому не дивляться телевізор. Якщо ж дивляться, то 2 години – це загальний час і для перегляду телевізора, і для роботи з гаджетами.

Зазвичай в цьому віці діти вже починають вимагати більшої кількості часу для перегляду відео та комп’ютерних ігор. Що робити батькам? Постаратися захоплювати дітей іншими заняттями, заохочувати їх до ігор на вулиці, а краще – приєднуватися до них, наприклад, під час ігор з м’ячем. Залучайте дітей до приготування їжі і домашніх справ. І нехай це буде не механічне виконання вказівок, а спільна діяльність, супроводжувана розмовами і якимись елементами гри.

ПІДЛІТКАМ 13-14 років потрібно відводити на заняття за комп’ютером не більше 2,5 години в день. Але врахуйте також, що у них є і смартфони, які можуть займати ще більше часу, ніж стаціонарні комп’ютери та ноутбуки, а впливають такі гаджети на здоров’я так само згубно. Тому бажано враховувати наявність смартфона і обмежувати його використання, або ж зменшувати час за комп’ютером.

Введіть вдома правило «за столом (в ліжку, в туалеті) без гаджетів». Однак це правило має поширюватися не тільки на дітей, а й на дорослих. Якщо ви будете обмежувати підлітків в іграх, а самі проводити півночі, клацаючи по клавіатурі, ніякі правила вдома працювати не будуть.

15-16-річному підлітку можна відвести денно 3 години на роботу за комп’ютером. І якщо йому потрібно більше часу, наприклад, для підготовки домашньої роботи, краще допомогти йому виконати все швидше – сядьте поруч і розберіть завдання разом. Самостійність – це прекрасно, якщо вона не шкодить здоров’ю.

 https://uk.etcetera.media/6881-82.html

Весь день за комп’ютером. Як «вилікувати» ігромана?

Якщо 15 років тому дитину не можна було «загнати» додому, то сьогодні – складно змусити хоч годинку пограти у дворі. Весь вільний час дітей і підлітків займає комп’ютер. І добре ще, якщо заняття за комп’ютером мають безпосереднє відношення до навчання, адже зазвичай на моніторі одна одну змінюють комп’ютерні ігри. EtCetera розповість, що робити з дитиною-ігроманом і де грань між захопленням і хворобою.

ФАКТ. Всесвітня організація охорони здоров’я визнала ігрову залежність захворюванням. У 2018 році вона буде офіційно внесена до міжнародного реєстру хвороб. Цьому передувало 10 років досліджень і спостережень за геймерами. Однак фахівці зробили висновок, що про психічне відхилення можна говорити лише в тому випадку, якщо аномальна поведінка в результаті захоплення комп’ютерними іграми зберігається протягом року або більш тривалого часу.

ЯК ВИЗНАЧИТИ? Безумовно, не можна назвати «ігроманію» будь-яке захоплення комп’ютерними іграми. Зрештою, є професійні геймери, для яких гра – це спосіб заробітку. Є люди, для яких гра – це зміна діяльності, відпочинок від фізичної або розумової праці. Болючим ж це захоплення можна назвати тільки в тому випадку, якщо воно тягне за собою зміни звичної поведінки. Такі зміни можуть проявлятися по-різному:

По-перше, дитина постійно збільшує час, проведений за грою. Все починається з години, проведеної за іграми, а закінчується безсонними ночами перед екраном. Дитина не може зупинитися і обмежити себе в кількості раундів або ігор, включаючи одну за одною.

По-друге, повністю змінюються інтереси і життєві пріоритети дитини. Якщо раніше вона серйозно займалася спортом або багато читала і мріяла стати юристом, то тепер заняття і книги змінила на комп’ютерні ігри, а про майбутню професію не думає взагалі.

По-третє, оточуючі відзначають зміну проявів емоцій у дитини. Якщо раніше вона була товариською і веселою, то тепер стає похмурою, агресивною і дратівливою. Особливо яскраво це проявляється в ті моменти, коли її намагаються обмежити в іграх або поговорити про її хворобливе захоплення.

По-четверте, ігроманія змінює дитину на побутовому рівні. Вона припиняє стежити за собою, поспішає до комп’ютера, не встигнувши вмитися і почистити зуби. Звичні домашні ритуали, наприклад, обід на кухні або прийом душа перед сном, зникають з життя ігромана.

ЩО РОБИТИ?

Попередити. Перша порада в такій ситуації – не доводити до ігроманії. Будь-яку хворобу легше попередити, ніж вилікувати. Тому у випадку з комп’ютером, незалежно від того, з якою метою він використовується, необхідно вести політику розумного обмеження. У дитини повинен бути графік роботи за комп’ютером і це повинно бути строгим правилом.

Не маніпулювати. Великою помилкою буде робити комп’ютер інструментом заохочення і покарання. Не потрібно додавати час гри за хороші оцінки в школі і зменшувати – за погану поведінку. Це буде змушувати дитину вибудовувати вигідні йому моделі поведінки і провокувати агресію в разі, якщо це не спрацює.

Не йти на поводу. Якщо ви вибрали певну тактику, наприклад, 1 година гри після школи і 1 година освітніх занять ввечері, то не відступайте від неї через умовляння або істерики дитини.

Співчувати. Якщо ви пропустили момент, коли захоплення комп’ютером стало болючим, вмійте проявляти співчуття до дитини. Ви ж не лаєте її за застуду або алергію. Підтримайте дитину, якщо вона засмучена тим, що не може пограти зайву годину, але не здавайте своїх позицій. Скажіть, що розумієте її, любите і готові про це поговорити.

Відволікати. Нинішнє покоління підлітків не знає, що таке настільні, словесні ігри, квести. На власному прикладі покажіть дитині, що ігри «офлайн» можуть бути не менш цікавими. Допоможуть також прогулянки, поїздки, відвідування різних цікавих місць.

Говорити. Ви завжди повинні знаходитися в діалозі з дитиною. Обговорювати з нею плани на майбутнє, мрії і способи їх досягнення. Але не потрібно погрожувати тим, що дитина ніколи не досягне успіху, якщо не встане з-за комп’ютера. Краще говорити про те, що потрібно робити, ніж про те, чого робити не потрібно.

КОЛИ ПОЧИНАТИ ЛІКУВАТИ? Мається на увазі звернення за допомогою до фахівців. Як уже згадувалося, Всесвітня організація охорони здоров’я каже про рік, протягом якого людина повинна бути повністю поглинена грою, що відбивається на її житті і житті оточуючих. Але чекати закінчення цього терміну, спостерігаючи за тим, що дитина втрачає зв’язок з реальністю, сенсу немає. Потрібно починати діяти в той момент, коли гра починає завдавати шкоди здоров’ю, психічному стану, навчанню, відносинам з близькими.

Звернутися можна до дитячого або підліткового психолога, якщо проблема ще не яскраво виражена. Якщо ж все значно серйозніше, то йти доведеться до психіатра.

 https://uk.etcetera.media/6881-62.html

Профілактика Інтернет-залежності в дітей

          Нові інформаційні технології стають не тільки головною рушійною силою прогресу, засобом спілкування, але й потужним засобом навчання, улюбленою іграшкою. Чимало дітей захоплюються комп'ютерними іграми, які приваблюють їх динамічним сюжетом, викликають гострі відчуття. 

         На жаль, зараз зустрічаються діти, які перейшли межу розумного у спілкуванні з комп’ютером. Надмірне спілкування з комп’ютером може не тільки призвести до погіршення зору дітей, порушення здоров’я через стиснуту позу, але й негативно відбитися на його психічному здоров’ї. Адже комп'ютерні ігри тільки створюють ілюзію спілкування і не приводять до формування навичок справжнього спілкування. Особливо це небезпечно для сором’язливих дітей. Комп’ютер дає такій дитині можливість перенестися в інший світ, який можна побачити, з яким можна погратися, і дитина все більше віддаляється від реальності, де їй загрожують негативні оцінки і необхідність щось змінювати у собі. Така втеча в ілюзорний світ може сформувати у дитини психологічну залежність від комп’ютера.

 

          Головною причиною виникнення комп'ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками, однолітками і значущими людьми.

 Батькам варто частіше цікавитися реальними успіхами дитини, ніж віртуальними. Дітей  треба  підтримувати, давати стимул до руху, досягнення поставлених цілей, вчити і розповідати про життя, що має місце поза домом і комп'ютера. Все життя складається з дрібниць, і в силах батьків та вчителів зробити їх для дитини приємними і цікавими, зацікавити його чимось в реальному світі. Коли він це відчує, побачить увагу і підтримку дорослих, то зрозуміє, що жити без комп'ютера теж можна.

 

   Рекомендації профілактики Інтернет-залежності в дітей

 
Для профілактики комп'ютерної залежності у дітей батьки можуть керуватися психолого-педагогічними рекомендаціями:

1. Привчайте дитину правильно ставитися до комп'ютера: як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій.

2. Не дозволяйте дитині у віці 3-5 років грати у комп'ютерні ігри.

3. Розробляйте з дитиною правила роботи за комп'ютером: 20 хв. комп'ютерної гри, З0 хв. заняття іншими видами діяльності.

4. Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп'ютера.

5. Не дозволяйте дитині грати в комп'ютерні ігри перед сном.

6. Домовляйтеся з дитиною виконувати ці правила.

7. Обговорюйте з дитиною покарання у разі, якщо дитина порушить домовленість.

8. Помічайте, коли дитина дотримуєть­ся ваших вимог, обов'язково скажіть їй про свої почуття радості та задоволення. Таким чином закріплюється бажана поведінка.

9. Не використовуйте комп'ютер як засіб для заохочення дитини. Під час хвороби і вимушеного перебування вдома комп'ютер не повинен стати компенсацією.

10. Допомагайте дитині долати негативні емоції, які завжди присутні в житті кожної людини (розчарування, сум, образа, агресія тощо), і які можуть підштовхнути дитину отримати полегшення за комп'ютерною грою.

 І ще пам’ятаймо: комп’ютер сам по собі не є злом. Молодій людині потрібно вміти ним користуватися та працювати з Інтернетом як із джерелом нової інформації. Але у всьому потрібно знати міру.

 

НЕГАТИВНІ ФАКТОРИ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я УЧНІВ
ПРИ РОБОТІ З КОМП’ЮТЕРОМ ТА ЇХ УСУНЕННЯ 

Тривала робота з персональними комп’ютерами без дотримання вимог правил безпеки погіршує самопочуття людини та негативно впливає на різні системи її організму. Діти є найбільш уразливою категорією користувачів до таких негативних факторів.

Негативно на здоров’я учнів, які працюють з персональними комп’ютерами, впливають різні об’єктивні фактори, зокрема:
1)    шкідливе електромагнітне випромінювання;
2)    візуальні параметри дисплеїв у поєднанні з освітленням робочого місця;
3)    ергономічні параметри робочого місця та приміщення;
4)    режим праці та відпочинку, види й напруженість роботи з комп’ютером.
      Здавалось би, що за комп’ютером людина сидить у розслабленому стані, однак для організму цей стан вимушений і малоприємний: в напруженому стані знаходиться шия,  м’язи  голови, руки і плечі, звідси зайве навантаження на хребет, і як наслідок, спонукає до виникнення остеохондрозу, а у дітей – сколіозу. Знаходження тривалий час в сидячому положенні призводить до застою крові в тазових органах.
     При малорухомому способі життя   порушується режим харчування, що може призвести до ожиріння, особливо в тих випадках, коли підліток перед монітором весь чає жує, наприклад чіпси.   Надмірне захоплення   комп’ютером  призводить до того, що підліток мало   одержує сонячних променів, за допомогою яких в організмі синтезується вітамін D, а це може призвести до виникнення рахіту.
       Людина, що втрачає інформацію при роботі за  комп’ютером часто одержує стрес. В таких ситуаціях відмічались навіть інфаркти.
      В комп’ютері і навколо нього завдяки електромагнітним полям завжди накопичується пил і бруд, а на клавіатурі ще й жир, а це середовище для розмноження бактерій, мікробів, грибків тощо. Все це може спричинити різноманітні захворювання – від алергії до «хвороб брудних рук».
Робота з мишкою за не правильно підібраним по росту людини приводить до згибу руки в зап’ясті, що робить інвалідом людину на все життя.
  То як же працювати дітям з комп’ютером, щоб не погіршувати власне здоров’я?
Народна мудрість каже, що все повинно бути в міру: і навантаження, і відпочинок, і їжа, і сон… Потрібно  поєднувати роботу з комп’ютером  з переключенням на активний відпочинок (фізичні вправи, рух, розвантаження очей) на 10 – 20 хв.
 Безперервна робота учнів з відеотермінальними пристроями не має перевищувати:
-       для учнів X-XI класів на 1-й годині занять до 30 хвилин, на 2-й годині занять 20 хвилин;
-       для учнів VIII-IX класів – 20-25 хвилин;
-       для учнів VI-VII класів – до 20 хвилин;
-       для учнів II-V класів – 15 хвилин;
-       для учнів І класу – 10 хвилин.
      Правильно організоване робоче місце – це перший крок до профілактики можливих захворювань. Щоб робота за комп’ютером не шкодила здоров’ю, в процесі її необхідно постійно стежити за положенням тіла. Правильна постава максимально розвантажує м’язи і дозволяє працювати довше, менше втомлюючись. Вважається, що при правильній поставі вуха розташовуються точно в площині шиї, а плечі – над стегнами. Голову слід тримати рівно по відношенню до плечей. Коли дивитися вниз, голова не повинна нахилятися вперед. Сутулість – положення, при якому лінія плечей розташовується не точно над лінією стегон і під лінією вух викликає надмірне навантаження на плечові сухожилля та м’язи плеча. Тривала робота в такій позі може стати причиною захворювань.
      Характер, інтенсивність та тривалість роботи за комп’ютером, режим праці і відпочинку є визначальними факторами впливу на здоров’я учня. Регламентація видів і режим роботи за комп’ютером важливий для всіх користувачів і, особливо, для школярів.

 Пам’ятати батькам і дітям, що здоров’я – то найбілше багатство людини.